9 червня виповнюється 182 роки від дня народження
Олексія Бутовського ( 9 червня ( ст. стиль) 1838, с. Пятигірці, Лубенський
повіт, Полтавська губернія – 25 лютого 1917, м. Петроград) – одного із
засновників сучасних Олімпійських ігор, члена Міжнародного Олімпійського
Комітету, вченого-педагога.
Народився у подружжя штабс-капітана Дмитра Петровича
Бутовського та його дружини Надії Степанівни (дівоче прізвище Райзер).
Звільнившись зі служби за сімейними обставинами восени 1838 р., батько
перевозить дружину з немовлям до свого маєтку у с. Пелехівщина (нині
Глобинського району), де і проходить дитинство Олексія. Фінансовий стан батьків
дозволив віддати сина на навчання до одного із приватних пансіонів у Полтаві.
Отримавши гарну підготовку, О. Бутовський вступає у
1849 р. до Полтавського Петровського кадетського корпусу. 1853 р. кадет
Бутовський переводиться до Костянтинівського кадетського корпусу, навчання
закінчує у 1856 р. у Дворянському полку Санкт-Петербурга. У 1858 – 1861 рр. він
– штатний викладач у стінах рідного Полтавського кадетського корпусу, подальше
життя проходить у Петербурзі.
Будучи вже знаним теоретиком фізкультурного руху, О.
Бутовський не тільки гаряче підтримав ідею барона П’єра де Кубертена відновити
проведення Олімпійських ігор, а й активно включився у їх підготовку, ставши
членом Міжнародного Олімпійського комітету. Він пропагував ідею розвитку спорту
через залучення широких верств населення до занять фізкультурою. О. Д.
Бутовський – автор ряду монографій та багатьох наукових статей з тематики
фізичної культури і спорту.
Відійшовши від активної участі у суспільному житті,
Олексій Дмитрович багато часу проводив у батьківському маєтку в Пелехівщині. У
1903 р. на кошти дружини, Ганни Василівни, побудовано Пелехівську теслярсько –
токарну навчальну майстерню Кременчуцького повітового земства. Будинок був
зруйнований у 1943 р.
Ім’я О. Д. Бутовського в радянські часи незаслужено
забуто, ні меморіальної дошки чи тим більше пам’ятника. Ідея його встановлення
у Полтаві виникла у ентузіастів ще наприкінці 90-х років XX століття. Та
втілення її в життя почалося після прийняття Виконкомом НОК постанови від 12
травня 2006 р. № 31 «Про спорудження в Полтаві пам’ятника Олексію Бутовському».
Рішенням 24 сесії 4 скликання Полтавської обласної ради від 20 січня 2006 р.
була затверджена обласна Програма організаційного забезпечення Всеукраїнських
заходів з відзначення 110-ї річниці Олімпійських ігор сучасності і виділено
кошти на спорудження пам’ятника О. Д. Бутовському. Рішенням Виконкому Полтавської
міської ради від 20 вересня 2006р. № 287 «Про розміщення та спорудження
пам’ятника О. Бутовському у м. Полтаві» визначено місце його встановлення. А
розглядалося таких два: подвір’я колишнього Полтавського кадетського корпусу і
майданчик біля центрального входу до стадіону «Ворскла». Зупинилися на другому
варіанті.
Погруддя О. Д. Бутовського встановлено на гранітний
постамент, на якому викарбовано напис: «Бутовський Олексій Дмитрович 1838 –
1917», «Уродженцю Полтавщини, одному із засновників сучасного міжнародного
олімпійського руху, члену Міжнародного олімпійського комітету з 1894 по 1900
рік від олімпійської сім’ї». Автори пам’ятника : архітектор В. Шевченко,
скульптор М. Посполітак, гранітні роботи виконав Ю. В’ялий.
14 жовтня 2006 р. пам’ятник відкрив президент
Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Деякі дослідники і видання
вказують датою відкриття 2008 рік. Очевидно, ця помилка пов’язана із
присвоєнням ім’я Олексія Бутовського стадіону «Ворскла» – наступною віхою на
шляху увічнення пам’яті нашого славного земляка.
Джерело: https://np.pl.ua/
0 Коментарів:
Дописати коментар